Як сказано в розділі інфінітив, інфінітив – це неособисту форма дієслова, яка поєднує властивості дієслова та іменника. Інфінітив – це форма дієслова, яка може слідувати відразу за модальним дієсловом (наприклад, дієслово should або must).

I should go now.
Мені треба йти.

We will wait.
Ми почекаємо.

Також інфінітив може приймати to.

I want to go.
Я хочу піти.

We will have to wait.
Доведеться почекати.

Однак у багатьох вивчають англійську склалося неправильне враження, ніби инфинитивом є така форма, як to write або to go. Ця думка помилкова, і вивчають необхідно зрозуміти, що частинка to зовсім не є частиною інфінітива. Більш того, припустимо розділяти частку to від інфінітива словом або фразою. Наприклад, у реченні "The teacher asked the student to carefully read the lesson." прислівник carefully відокремлює частинку to від решти інфінітива read. Аналогічно, у реченні "She decided to never touch another beer can." прислівник never поділяє частку to і інфінітив touch. Фрази "to carefully read" і "to never touch" є прикладами поділу інфінітива. Багато філологи все ще вважають, що розділяти частинку й інфінітив неправильно. Вони дотримуються думки, що прислівник має бути використане або до to, або після інфінітива, як у наступному прикладі: "The teacher asked the student to read the lesson carefully.

Однак у деяких Реченнях при зміні позиції прислівники, яке стоїть після частинки to инфинитиве, змінюється зміст речення.

Наприклад, розглянемо речення "She wishes to really understand his motives." Тепер спробуємо поміняти положення прислівники really:

She really wishes to understand his motives.
She wishes really to understand his motives.
She wishes to understand really his motives.

Жодна з цих Речень не означає те ж, що і Речення "She wishes to really understand his motives.

В таких випадках сучасні філологи допускають розділення інфінітива.