Англійська мова
Англійська мова є західногерманською мовою, і вона переважає в таких країнах, як Сполучене Королівство, Сполучені Штати, багатьох країнах Співдружності, включаючи Австралію, Канаду, Нову Зеландію, і інші колишні британські колонії. Це друга в світі мова за кількістю мовців. За приблизною оцінкою, у світі налічується 380 мільйонів людей, для яких англійська є рідною, 300 мільйонів людей, для яких англійська є другою мовою після рідної, і ще 100 мільйонів людей, які вивчали англійську мову як іноземну. Це мова науки, авіації, обчислень, політики і туризму. Вона є офіційною або однією з офіційних мов в більш ніж 45 країнах світу, і вона широко вживається в інших країнах, де у неї немає офіційного статусу. Англійська мова відіграє велику роль у культурному, політичному та економічному житті в таких країнах. Країни, в яких більшість населення говорить англійською, виділені жирним шрифтом.
| Антигуа | Мальта |
| Австралія | Намібія |
| Багамські Острови | Науру |
| Барбадос | Нігерія |
| Беліз | Нова Зеландія |
| Бермудські острови | Пакистан |
| Ботсвана | Папуа – Нова Гвінея |
| Бруней | Пуерто-Ріко |
| Вануату | Свазіленд |
| Гайана | Сейшельські Острови |
| Гамбія | Сенегал |
| Гана | Сент-Кітс і Невіс |
| Гренада | Сент-Люсія |
| Домініка | Сінгапур |
| Зімбабве | Сполучене Королівство |
| Замбія | Сполучені Штати Америки |
| Західне Самоа | Сурінам |
| Індія | Сьєрра-Леоне |
| Ірландія | Танзанія |
| Камерун | Тонга |
| Канада | Тринідад і Тобаго |
| Кенія | Тувалу |
| Кірібаті | Уганда |
| Лесото | Фіджі |
| Ліберія | Філіппіни |
| Маврикій | Південна Африка |
| Малаві | Ямайка |
Історія англійської мови
Історію розвитку мови можна простежити аж до прибуття на Британські острови трьох германських племен під час 5 століття н.е. З нинішньої Данії та Північної Німеччини племена англів, саксів і ютів перетнули Північне море. Племена, що населяли Британію до їх приходу, говорили на кельтській мові. Ця мова була швидко витіснена. Більшість мовців на кельтській були витіснені в Уельс, Корнуолл і Шотландію. Одна група племен мігрувала до Франції на узбережжі Бретані, де їхні нащадки сьогодні досі розмовляють на кельтській мові, так званій бретонській. Назва англи походить від Ангельн – місця, звідки походять ці племена. Слово "англійська" походить від цієї назви.
Для зручності прийнято ділити історію англійської на три періоди: давньоанглійську (або англо-саксонську, приблизно до 1150 року), середньоанглійську (приблизно до 1500 року), і сучасну англійську.
Давньоанглійський період
Племена, що вторглися, панували над племенами кельтів, чия мова в значній мірі збереглася в Шотландії, Уельсі і Корнуоллі. Діалекти, на яких говорили окупанти, сформували ту англійську, якою зараз прийнято називати давньоанглійську. Пізніше на неї сильно вплинула північногерманська мова (зараз відома як давньоскандинавська мова), якою говорили вікінги, що оселилися, головним чином, на північному сході. Нові поселенці і колишні поселенці говорили на мовах різних гілок германської сім'ї мов. У багатьох слів у цих мовах були спільні або схожі корені, хоча їх граматичний устрій відрізнявся більш значно, включаючи префікси, суфікси, та способи словотворення. Германська мова цих давньоанглійських племен, що населяли Британію, зазнала впливу, коли був встановлений контакт з вікінгами, які говорили давньоісландською мовою, і, можливо, саме їхня мова є причиною спрощення складної морфології давньоанглійської, включаючи те, що граматично предмети перестали ділитися по роду, і те, що з мови зникло багато відмінків (за винятком відмінків займенників).
Найвідоміший твір давньоанглійського періоду – епос "Беовульф", написаний невідомим поетом.
Запровадження християнства поклало початок першій хвилі появи латинських і грецьких слів у мові.
Є спірним той факт, що данський вплив тривав до початку середньоанглійського періоду.
Давньоанглійський період закінчився нормандським завоюванням, коли нормани справили на мову ще більший вплив.
Термін "англо-саксонський", використовуваний для опису злиття мов англів і саксів, з'явився відносно недавно. Згідно з деякими істориками, перша згадка цього терміна для позначення ранньої англійської або її діалектів датується часами правління Єлизавети I і належить історику на ім'я Кемден, через якого, ймовірно, цей термін став загальновживаним у наш час.
Середньоанглійський період
Протягом 300 років після нормандського завоювання нормандські королі і дворянство говорили лише мовою, що називається англо-нормандською (один з різновидів французької). Англійська залишалася мовою звичайних людей. Хоча англо-саксонські хроніки тривали аж до 1154 року, велика частина літератури в цей час писалася давньофранцузькою або латиною. У давньоанглійській асимілювалася велика кількість нормандських слів, деякі слова дублювали вже існуючі (наприклад, ox/beef, sheep/mutton). Нормандський вплив посилив тривалу еволюцію мови протягом наступних століть і сформував період, відомий нині як середньоанглійський. Серед змін було поширення унікальної особливості англійської граматики – "тривалих" ("continuous") часів із суфіксом "-ing". Під час цього періоду також зазнав впливу французької мови англійський правопис; звуки [ θ ] і [ ð ] стали писатися як th, а не як символи þ і ð, яких не існувало у французькій. Протягом 15 століття середньоанглійська мова була сильно перетворена Великим зсувом голосних і поширенням стандартизованого лондонського діалекту в уряді. Середньоанглійський період можна простежити до часів Вільяма Шекспіра. Найвідоміший твір цього періоду – "Кентерберійські оповідання" поета Джеффрі Чосера.
Різні тогочасні джерела свідчать, що протягом п'ятдесяти років більшість норманів, що не належать до королівського двору, стали використовувати англійську, в той час як французька залишалася престижною мовою, головним чином, серед соціальних верхів. Наприклад, Ордерик Віталій, історик, що народився в 1075 році, син нормандського лицаря, писав, що вивчав французьку як другу мову.
Англійська література знову стала з'являтися приблизно в 1200 році, коли, за рахунок зміненого політичного клімату і занепаду в англо-нормандському середовищі, вона стала більш шанованою. До кінця цього століття, навіть у королівському дворі знову стали використовувати англійську. Англо-нормандська мова продовжувала використовуватися в особливих колах ще деякий час, але вона перестала бути живою мовою.
Сучасна англійська
З кінця 15 століття мова перейшла в період сучасної англійської, який часто відраховують від Великого зсуву голосних.
Англійська продовжує запозичувати іноземні слова, особливо латинські і грецькі, що призводить до того, що словниковий склад англійської мови стає найбільшим у світі. Оскільки в англійській багато слів з різних мов, є висока ймовірність неправильної їх вимови, але сліди старих форм залишаються в декількох регіональних діалектах, особливо в Південно-Західній Англії.
У 1755 році Семюел Джонсон опублікував перший значущий англійський словник.
Американська англійська і інші варіанти англійської
Також значущою була англійська колонізація Північної Америки близько 1600 року, що згодом призвело до утворення американської англійської. Деякі вимови і значення слів "завмерли", коли вони досягли американського узбережжя. У певному сенсі деякі різновиди американської англійської ближчі до англійської часів Шекспіра, ніж сучасна британська англійська. Деякі "американізми", насправді, походять від британської англійської тих часів, і збереглися в колоніях, але перестали вживатися на батьківщині (наприклад, слово fall як синонім autumn, trash – rubbish, і слово loan як дієслово замість lend).
Американський діалект також відігравав роль провідника багатьох слів корінних народів США (племена індіанців, і ін) в англійську мову. В першу чергу, назви місць, як, наприклад, Mississippi, Roanoke, і Iowa. Деякі назви, які звучать як індіанські, іноді придумувалися, і не мали індіанських коренів, як наприклад, слово Idaho. Але крім назв місць, також часто вживаються й інші слова, запозичені з мов корінних народів США. Це, наприклад, такі слова, як raccoon, tomato, canoe, barbecue, savanna, і hickory, хоча, у більшості випадків, початкові слова були змінені до невпізнання.
Також на американську англійську великий вплив справила іспанська. Mustang, canyon, ranch, stampede, і vigilante, - приклади слів, які потрапили в англійську за рахунок заселення західної частини Америки.
Набагато менше слів потрапили в американську англійську з французької або західноафриканських мов.
Подібним чином діалекти англійської з'являлися в багатьох колишніх колоніях Британської імперії. В Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Індії та багатьох інших частинах світу існують різні форми англійської мови.